Тобі купити завтра сигарети,
Які тобі я вигризу з війною?
Тобі налити чарку алкоголю?
Віддати тіло десь у туалеті?
Віддати душу, ставши на коліна
І взявши член пригірклий пососати?
Мій батьку рідний, серце все зажате!
Ніхто у світі нас не зрозуміє...
Твою залежність кляту із дитинства,
Моє сирітство в світі повнім люду
Отих, що кров'ю склеєні повсюду,
Бо навіть матір бігла з материнства.
Ніхто у світі нас не зрозуміє,
Насправді людям бáйдуже-байду́же!
Вони ідуть в будинок, ніби мусять
Спасти мене від тебе в уродини,
Та де були ці бовдури раніше?
Мовчали, кляп засунувши до рота?
То мо' насправді все отак простіше,
Для них важливі гроші — не свобода?...
Тобі купити завтра сигарети,
Опісля того, як "пограєшся" зі мною?
Й до біса людство з їхньою "журбою",
Я краще, батьку, знаюся в мінеті!...
З суспільством гірше, аніж із тобою.
03.08.2021
крик душі....сподіваюся на те, що це лиш емоції вашої ЛГ, а не Ваші....і тоді Ви майстер перевтілення....як і повинно бути у того, хто планує чогось досягти в творчості...
те відчуття, коли я не знаю, як відповісти на цей коментар можу сказати, що це не мій досвід, але тема знайома та небайдужа, але в трохи іншому ракурсі (блін, шо я сказала?)
можу сказати, що це не мій досвід, але тема знайома та небайдужа, але в трохи іншому ракурсі (блін, шо я сказала?)
