Теплий літній вечір.
За кілька годин заходитиме сонце.
Ніжний вітерець тихенько промовляє
до нас голосом вічності: "Він чекатиме
на тебе сьогодні знову. Не
відмовлявся від запрошення.
Він чекає з нетерпінням, щоб
подарувати тобі радість, мир і свою
безмежну любов".
І у мить, коли останній промінь сонця
розтане у вечірній блакиті, його
іскринки намагатимуться затриматися у
нашому погляді, щоб знову нагадати
нам про важливу зустріч.
І у хвилину, коли сходитеме перша зоря,
її сяйво знову покличе на зустріч з
Творцем цього світу і твоїм люблячим
Отцем.
Бог кличе тебе кожного дня,
Він приходить невидимо у тиші і
стукає до твого серця. Він терпляче
чекає, коли ти приймеш Його
запрошення, бо любить тебе,
як Батько і приходить сам до тебе,
коли ти далеко і не маєш сил прийти
до Нього самотужки. Але ти все ще не
можеш почути цього стукоту через
гамір днів.
Зупини сьогодні час, скажи поспіху
"стоп" , підготуй своє серце і прийди
на зустріч з Ісусом. Знаю, тобі незвично
зараз читати ці слова і
чути про зустріч з Богом,
але прийди, схились у молитві,
розкажи Йому про все, що зараз
у твоїм серці, про всі радощі і
тривоги. Він вислухає і вкаже
тобі шлях...
Просто прийди... Просто прийми запрошення...
