В душі дощить і сумом пахне листя,
Все нижче сонце обрієм пливе.
Блукає спогад вулицями міста,
І зачіпає знову за живе…
Співає серпень прощавальний соул,
Солодкий щем пронизує наскрізь,
І я ловлю у нотах давній спомин,
Твоїх очей пригадую блакить…
І щось тріпоче, знову в серці ніжно.
І щось шепоче, щастям зігріва.
І вже не сумно, що минуло літо,
Що проминають швидко так літа!