Виступала в нас у клубі
Народна артистка!
Мала безліч нагород,
Мала жінка хисту.
Все співала, виводИла,
Де там тим французам!
Голос був такий міцний-
Пробирав до пуза!
В залі слухали усі,
Навіть глуха Мотря.
Люди люблять гарний спів,
А тут- столична тьотя!
Вітер стих, півень замовк,
Мухи не літали,
Дихали всі через раз
Співпереживали!
Та з артисткой в унісон
Почулось сопіння.
І чим далі тим сильніше,
А в кінці ревіння!
Глуха Мотря не змогла
Втримати сльозину
- Невже спів мій вас пройняв,
Як малу дитину?
То мистецтво і талант
Вам його дарую!-
Мовила у зал звєзда,
Й завмерла мов статУя
-Де там, сонце- каже бабця-
Мала я собаку,
Так він так же скавучав,
Як здихав, бідолахо!
Спів твій старій нагадав,
Про його страждання
Чим сильніше він лунав,
В пам'яті Сірко зринав,
Ех, воспомінань'є!
