Роками, і днями, і ночами,
І серцем, і всім, що в мені є живе,
Зачарована почуттями,
Трепетно любила тебе.
Зупинилась, озирнулась,
Довкола квіти, дерева, трави,
Сонце, небо над головою,
Літо, вкотре, нове настало,
І я стою, в грудях із зношеною любов’ю.
Шкода, що дійсно все минає,
Але не через це шкода,
Що тебе не було і зараз поруч немає.
У цім смуток і гірка біда.
Іду, поникши поглядом в дорогу,
Що ж? Нехай ці непотрібні почуття,
У Космосі комусь стануть в нагоді,
Як перероблене сміття.
09.06.2021