ти озираєш моє помешкання – тут нічого крім порожнечі.
жодних ознак минулого; від життя не лишилося й сліду.
я не хочу, щоб ти втішала мене, обіймала, любила й жаліла:
я сам неподільно тішуся, потопаючи тут в безнадії.
просто марнуй мій час, пий та гуляй зі мною –
я не стану тобі заперечувати, але не будь смішною.
не роби з мене доброго, злого чи божевільного;
не змушуй літати на крилах кохання,
і вдавати, що це – нормально.
так, тут в моїй господі – затишно, зручно й приємно.
буде за чим шкодувати, коли ми десь підемо звідси.
можливо, тобі здалося, я трохи пихатий та зверхній –
я прихилив би коліно, й тобі вже так не здавалося б:
надворі – холодний вітер, аж трусяться голі дерева.
в цілому світі – брутальний тиск, небезпека та несвобода.
моє серце стискає жаль: я був безсердечно жорстоким!
можеш тепер піти; не старайся мене пом'якшити.
можеш думати все, що завгодно; подумай хоча б оце:
що за таких обставин робила б розумна дівчина?
остерігайся своїх бажань; я вже замкнувся від світу –
уяви, що для мене значить таке добровільне зречення.
це – неймовірно важко. я топлю свою тугу в вині –
спробуй, і ти зрозумієш мою добровільну муку.
якщо ти справді бажаєш споглядати цей світ об'єктивно,
не роби з мене доброго, злого, мудрого чи всемогутнього,
– пий та гуляй зі мною. ти – дуже, дуже смішна
don't make me happy, deep purple
