Мені болить – шматується земля…
Нехай би плуг… А то шматують гради,
не сіяні й не зорані поля –
панують там рептилії та гади.
Із поглядом у надра – самоціль:
з жадобою вплітати щедру юшку,
а в серці – пліснява, гниття і цвіль,
спустошені, змалілі духом душі!
Мені болить – не бачимо небес,
стороняться геть їх чому́сь земляни:
творять усе, на що штовхає “бєс”,
мовляв, й на Сонці є тінясті плями.
Прийдеться все ж за все колись платить,
якщо не нам – прийдешнім поколінням…
За все, що діється, мені болить,
І ятрить біль той серце і сумління.
...Руками чорні хмари розведу,
пігулку дам землі від болю в серці,
як треба буде – у вогонь ввійду
не під фанфари – мовчний голос смерті...
Візьму з собою пам’ять про біду –
кров’янобарвні символи-коралі,
в священнодійне полум’я ввійду
і сотворю ідилій пасторалі.
27.05.2021
_________
Аудіосупровід - відома мелодія пастуха...
На світлині автора - мальовничий куточок
в провінції Зееланд у Німеччині (2019 р.)
актуально, Олексо! ...десь у соцмережах інтернету мелькнула світлина хлопця з плакатом на фоні розкиданого сміття - "це не моє сміття!"...і поруч з іншим, але вже на фоні прибраного на лісовій галявині цим хлопцем - "АЛЕ ЦЕ МОЯ ПЛАНЕТА!"...а хтось же таки розкидує оте сміття...
...я вже не кажу, Олексо, про лісосмуги, де стоять черги автівок на лінії розмежування між УКРАЇНОЮ і дауномбасом... - там такий (вибачте на слові) такий срач!.... ...
Дякую, Надіє за позитивне сприйняття і об'єктивну оц
інку твору! Скажу лиш, що в мене немає синів і пасинкі в, дочок і падчерок: мої вірші - це мої діти, і я всїх однаково люблю! Певно, у тебе зараз добрий настрій і ти по іншому сприйняла мою писанину... Хіба у нижче названих не той же біль, не та стурбованність подіями сучаними і минулими, які спонукають мене до написання публіцистичних віршів? http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822091 http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914783
Олекса! Не починай.. У тебі всі вірші красиві і майстерні.. Та в цьому я побачила те, що мені більше до душі!
А настрій? Який там настрій... .У мене теж болить душа, бо є причини..
Так, дуже болить, Ваш вірш вражає своєю біллю до глибини душі. Чому ж не болить тим, хто її спустошує і виснажує? Порушена Вами тема дуже актуальна. Дякую Вам за таку потрібну поезію!
Дякую, Галю, за високу оцінку моїх скромних творів. Було б краще, аби ота біль, білизна́ була б від цвітіння садів, одеж і душ люських, яка б не давала розвиватися болю від нівечення та паплження людської чи навколишньої, природної краси!Той біль нестерпний!