В період змін нелегко завжди жити
Та щось надовго затягнувся він,
Лишилось тільки Господа молити,
Благати в нього кращих перемін?
Усе під ноги - Віра, Правда, Воля,
Усі нещиро себе в груди б"ють,
А паства нарікаючи на долю
Чекає, що Господь покаже путь.
Мовчить Господь - хоч може все змінити:
Він дав свободу обирати шлях,
Ми так і не навчилися любити
Молитва не в душі, а на устах.
Ніхто крім нас не виборе нам волю
Сидіти склавши руки - страшний гріх,
Кричіть до скону:"Україні волю!"
Рабів до раю не пускають й на поріг.
А більшість "спить" бо:"Наша хата скраю",
Але чекають кращого життя,
Рабів до раю справді не пускають,
Як проспите - не буде вороття.
Галина Грицина.
