одного разу після всіх страхіть,
одного разу згодом після всього
втечеш від всіх спокус, всієї марноти, –
від всього світу, і загубишся у безвісті.
ти скажеш: ну, тепер я нікому не належу.
і звеселишся: люди, ви – такі смішні!
дивлюся в список тих, кого я знаю –
там біла цегла, пустеля та кольоровий пісок,
лиш відрізняєтеся номерами в списку
на викреслення. ви забудете мене,
а я вас не забуду, якщо вже був любив.
вірю, дехто занепокоїться та звернеться до лікаря –
той пропише обряд вудуїзму з розпустою десь на морях.
так-так, в вас вселився демон, треба його видаляти.
ось вам моя візитка. диявол – всередині в вас.
це може бути заразним.
це може зламати вам план на щасливе життя.
краще вам пересидіти в якійсь тимчасовій коробці;
і навіть якщо це вже неможливо й нудно,
ми кажемо так: можливо – й потуплюємося.
долучайтеся до нашої громади.
тут можна помолитися, а можна стати в чергу.
ви ж любите чекати? ми нічого не виправдовуємо,
та якби ви почули наш хор! нескінченна, безмежна брехня!
бо колись, коли ти вважав себе вільним,
ти не шукав, як тобі вижити в світі.
причин виживати немає, а є тільки засоби, так.
коли великі двері зачиняються,
і ти ще не знаєш, чи клацне замок,
хто-небудь міг би промовити слово
про світ, що його поховали живцем.
колись одного дня одного разу,
вже після всіх страхіть свого життя,
ти зазирнеш в майбутнє,
і з жахом відсахнешся.
так ти загубишся; так ти забудеш своє ім'я.
там сама неприкаяність віється з п'яним вітром;
там лише попіл та порох, там горе;
там летюче насіння смутку
не має де йому впасти, – краще не починай.
в нас ти знайдеш себе. залучайся до нашого свята!
тут можна стояти в черзі, й очікувати на щось;
ми вже казали, але ми нікого не виправдовуємо,
а коли ми співаємо разом, це – неймовірна брехня!
ти не маєш причин, щоб вижити –
ти не маєш на це й підстав;
ти не маєш на це нічого, як і личить вільній людині.
коли великі двері зачиняються,
а ти чекав від світу звістки чи привіту,
хто скаже це слово до великої пустки?
– слово до світу, похованого живцем.
після страхіть настає одне нескінченне страхіття.
приєднайся до нашого свята! тут можна стояти в черзі.
коли ми гуртом співаємо, це – океан брехні.
хлюпають хвилі до неба, нам тільки того й треба:
небо клепає молотом по землі,
мов суддя по столі своїм молоточком:
ніхто не почує вашого плачу;
вас поховають живцем
buried alive, black sabbath
ID:
911637
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 21.04.2021 15:20:02
© дата внесення змiн: 21.04.2021 15:21:30
автор: mayadeva
Вкажіть причину вашої скарги
|
