А я дивлюсь на тебе і не бачу, слухаю і не чую тебе.
І сказати тобі не можу нічого. Замикаюсь у собі і зачиняю
двері своєї душі для весни.
О!!! Як тут бути? Невже не зможу почути, побачити,
проспівати весну, захопитися нею і прожити її так, щоб тьох-
нуло у серденьку моєму і відлунням віддалось в твоєму?
Та є порятунок, бо є той, хто вміє відкрити наші
замкнені серця. Він чує всіх і все бачить. І нині до нас про-
мовляє " По всі дні твого життя я буду з тобою, бо ти для мене
є дорогою. За тебе я життя своє віддам". Ні, це не Адам.
Це Ісус Христос, Син Бога живого. Він володар серця твого й
мого.
" Ось я з вами по всі дні аж до кінця віку". (Мт.28.20).