Холодний вечір. На дворі весна.
Та побіліло навкруг. Сніг заліта.
Не відступає зима затяжна.
Густі хмари небо оповили.
Повільно пливуть кудись вдалину...
Знов густі сніжинки полетіли.
Дражняться зі мною. Зима, зима.
І в останньому танці веселяться,
Впавши на землю кожна засина.
Напевно лелеки прилетіли.
Та непривітно наш край їх зустріча...
Не розрахували. Поспішили.
Зимонько! Принцесо сніжно біла!
Хватить тобі по Карпатах гуляти!
Пора весні дорогу вступати.
Минулі роки витримували. Бідося цим птахам навесні, за то харчів влітку вдосталь. Ящірок, змій багато. А от жаби і риби зникли. Теж птахи-сороки, ворони, горобці.