Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Enol: Еони: Прогнила Стеля - ВІРШ


Enol: Еони: Прогнила Стеля - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...

Пошук


Перевірка розміру




Еони: Прогнила Стеля

Enol :: Еони: Прогнила Стеля
Це Майбутнє Істинне за яке навіть Ми - недолугі боги, а тим паче технології людські не рухаються. Але саме Тут стоїть чорний, не Мій Ковчег. І Я не здивований, бо Люди є Скрізь. Вгадай Хто Йде? Денеб Я почорнію, бо люблю Я робити Те. Щоб Я не Сказав, знай, що Я Люблю Тебе. Мені просто Цікаво заведуть Слова Куди . І Ти не Соромся Теж. Хазяйка - пишнотіла Жінка, як завжди дрімала за стійкою. Вік Її подейкують що сам Час не Знає. Все що Вона робить - це Гостей чекає, та Тих, хто на верху Спить оберігає. А коли хтось і приходить - то Вона Материнським Добром Усміхається. Її дім, що Таверна - відкрита завжди, як і має бути Душа і Серце Людини. Замовляти нічого не потрібно, Вона Сама Знає, що Тобі принести. І це ніколи Те, що має нервову систему. Завжди Свіже, не Матеріалізоване, десь Нею, або Кимось вирощене, але точно Нею приготовлене. Плата для Неї - Твоє задоволення. Чому Ми Тут де все вже підгниває? А не в Цитаделі де все блищить і сяє? Тому що до розкоші швидко звикаєш, і через Те невиправдано високо літати починаєш. Що заважає, бо не можеш себе поряд поставити з Тими, хто допомоги найбільше потребує. Ті, життя Котрих нічого Взагалі не "значать". Таверна стоїть під куполом кисневим серед поля з листоподібних прозоро-рожевих наче водоростей. Вони рухаються присосками і камінь під Собою в ґрунт перетворюють. Все Це на протилежній стороні Тору де червоний Трон живий стоїть. На якому сидять Всі хто Сили Має. Всі, хто не Знають чого Саме в Часі шукають. Це Їх голоси Ти чуєш де ніби немає нікого, Це Їх образи Ти краєм Ока інколи бачиш. Стань Одним з Тих, хто сів і в часі загубився, бо Нічого не Зміг Знайти і в Трон Вріс Назавжди. Через що Він давно м'ясистий і Велетенський, а Перший Хто Сів - Був Сам Час Маленький. До Нас за спільним великим овальним столом вже сиділа пара один проти одного, навпроти. Ліра мою руку стиснула і на мить закам'яніла. Страх? Чого Боятися? Якщо Хазяйка Їх не вигнала. Ми також присіли, Їм подібно, але на краю стола. З пари Тієї говорила тільки дівчина, і усмішка з Її лиця Все не сходила. І все Дивилася то на Мене, то на Свого співбесідника, все погляд переводила, і цього не приховувала. Наче якісь відмінності між нами шукала. Впершись ліктями об світлий стіл осиковий, який з одної дошки суцільної витесаний, і обійнявши свої щоки долонями. А Я шукав схожість між Нею і Лірою Моєю. Якої і не Було, Ліра - молода Жінка, Леді. Вона ж - юна, невисока, Мила Дівчина. Але Це Всього перше Враження, не Варте Правди Спрощення. По зовнішності лиш Судження. Та й Ліра з двома цими косичками ну Зовсім виглядала по-Дівочому. Він повернувся до Мене, смоляною, чорною головою, яка наче парувала пітьмою, а гримом білим лице було черепом розмальовано. І нахилив Її повільно, Низько і на Бік трішки. Жест вітання по-чоловічому суровий, жорстокий. Я повторив Його не зволікаючи, але швидше. На ньому було довге оксамитове пурпурове пончо з широкою по краях чорною окантовкою із Занадто Знайомими нашитими золотими Ієрогліфами. - Омікрон? Він заговорив Вдихом грубо, не використовуючи зв'язки "- О', Ліра, Прекрасна Я Так за Спасіння Тобі і не Подякував За Живильні Тії Твої Обійми. Чи Страшно Тобі? Кого Бачиш? Ще Грають в Мені Твої Соки. І Ніякі Інші спрагу по Ним не втамовують. Що ж Ти зі Мною Твориш, Я Відчуваю Все і Нічого. Ти й не Знаєш Кого Розбудила. Моє Місце в Дірі Тій. О', Денеб Нас Пов'язує дещо Більше, аніж просто Два століття Спільної Історії. Тії Смерті Спільних Наших Побратимів. Скажи, Скажи, що Відчув Коли Мене Вперше Побачив? Коли Прийшов Зали Вимирання Будувати для Знищених Власноруч Цивілізацій, а побудував Монастир Волі на Відчаї Моєму." - Як і Тоді, Я Відчув Любов в Пурпурі Цьому. І Голос Твій в Глибинах Своєї Совісті. Який за секундний остаточний спокій в смиренні зі смертю Вбитих мною Мовив. Ти показав мені Моє ж Минуле і Майбутнє. Жалюгідність Дій Моїх через Неповноцінність. То Був Наш Розкол, Переломний Момент Матеріалізація Любові в Твоїй Безформній Формі. А Зараз Я бачу усмішку на Його чорних губах. Він розчинився і за Лірою на одному коліні з'явився. Обійняв Її із-за спини під грудьми, і в ту ж мить з Нею зник. Лейла: - Я Бачу, як в паніці Твої очі бігають. Ти ж Розумієш, що закохані Вони були в Одне-Одного до Нас Задовго? Теж тепер Відчуваєш напевно всепоглинаючу в'язку порожнечу? - Так, дещо таке. І де ж Вони? - А різниця Яка? Все рівно повернуться, бо прив'язані вірністю.. Та відповідальністю, бо за Тих, хто Їх Вдихнув її відчувають... Через Те і разом бути не можуть, бо "розриву" від Нас "чекають". Вони реліктове Слово "Любов", тому Її і до Всіх і проявляють. Не хвилюйся, Вони не будуть "десь Там" кохатися, бо Їм Мало Вже Того, щоб просто одним-одним Насолодитися. Вони Будуть із підборідь у Одне-Одного Пити Сльози стікаючі. І кожна-Нова сльоза на Смак буде інакша, Солоні - від Болю, бо Існують зараз порізно. Солодкі - від спогадів за моменти в Щасті проведені. І Все тектимуть Вони по Колу без зупину, Все Знову і Знову від Одного до Іншого. А якщо все-таки будуть любитися, то Він тільки на словах жорстокий. Він так матеріалізує Те, що попросити не Може. Він так нівелює Свою таку бідну скованість. Він буде Ніжним з Нею, тільки якщо Вона протилежного Сама не захоче. - Ти влила в Мене всепоглинальний Сум. Що? В Тебе є Дитя? Але як? В Тебе щось з Грудьми.. Її сукня блідо-блакитна, що під фіалковий колір волосся підходила темними двома плямами на Грудях пішла - Ой..як незручно... Ось Тобі і "Враження Перше". Дитя? Вона усміхнулась похмуро. Можна сказати і "Так", Дитя якому років мільярдів.. з десять, половину з яких Він Проспав просто. Можеш Мені Допомогти? Я Тобі покажу, Як Навчу. Мені лиш Твої Руки і потрібні. Всі ж Хто буває Тут - вже і так Рідня. Ти ж Знаєш про Долю Нашу, що Біда? Потрібно намагатися з Іншими просто "спробувати", щоб Знати з Ким Саме в Кінці залишитись Хочеш. Чи Через закоханість Ти Себе не Бачиш ні з Ким окрім Неї з Собою поруч? Вона до Мене по лавці пересунулась, просто ковзаючи, навіть не підводячись. Опинившись навпроти Мене, Вона Руку протягнула. Піднявшись і через стіл широкий перехилившись. І Сказала "Я - Лейла" Усміхнувшись. І "Все" Я Зрозумів Тепер. Страх.

ID: 907111
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Оповідний
ВИД ТВОРУ: Поема
ТЕМАТИКА: Містико-езотерична лірика
дата надходження: 07.03.2021 00:01:49
© дата внесення змiн: 07.03.2021 10:04:11
автор: Enol

Мені подобається 7 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (164)
В тому числі авторами сайту (11) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.




КОМЕНТАРІ

Сніг_на_голову, 07.03.2021 - 13:59
От чому постійно здається, що я Вас вже десь читала ghmm Десь вже бачила цей стиль, цю риторику...
 
Enol відповів на коментар Сніг_на_голову, 07.03.2021 - 14:06
Це означає "унікальність" чи "копірку"? Як би Ви описали "цей стиль". Нічого особистого, не сприйміть невірно, просто як творцю стало цікаво apple give_rose
 
Сніг_на_голову відповів на коментар Enol, 07.03.2021 - 14:09
гм, крім банального "може, десь вже публікувались", не маю пояснення цьому явищу smile
 
Enol відповів на коментар Сніг_на_голову, 07.03.2021 - 14:22
Ні, Я ніде не публікувався hi але хотів би, як напевно кожен Тут 23
 
Сніг_на_голову відповів на коментар Enol, 07.03.2021 - 17:23
насамперед мала на увазі самвидав в інеті.
гм, я б не хотіла публікуватись. Поліграфічно видані думки, припорошені на полиці магазину чи власної шафи, не така вже й приваблива ідея)))
 
Enol відповів на коментар Сніг_на_голову, 07.03.2021 - 17:27
Я думав - це і є Якийсь "самвидав"
 
Сніг_на_голову відповів на коментар Enol, 07.03.2021 - 17:30
зрозуміла, що Ви мене не зрозуміли biggrin
 
Enol відповів на коментар Сніг_на_голову, 07.03.2021 - 17:32
поясніть cry
 
Сніг_на_голову відповів на коментар Enol, 07.03.2021 - 17:33
Ви ще на якихось сайтах публікували свої твори?
 
Enol відповів на коментар Сніг_на_голову, 07.03.2021 - 17:34
Ні
 
Сніг_на_голову відповів на коментар Enol, 07.03.2021 - 17:47
Ну, тоді то просто всі потоки свідомості, що читала, і що живуть в моїй голові нарешті натрапили на море smile))
 
Enol відповів на коментар Сніг_на_голову, 07.03.2021 - 19:40
тепер я Вас не зрозумів biggrin hi
 
Сніг_на_голову відповів на коментар Enol, 07.03.2021 - 20:18
І на тім дякую biggrin hi До наступного разу нерозуміння wink))
 
Віктор Варварич, 07.03.2021 - 05:27
12 22 hi
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Парубок
dashavsky: - Бахур.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Морський
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Довірливий
Рувану Талі: - Мирликий, безвідний, віроснимий
Синонім до слова:  Довірливий
Естет зі стажем: - необпечений життям
Синонім до слова:  Довірливий
Естет зі стажем: - Інфантільний
Синонім до слова:  Парубок
dashavsky: - Батяр. :D
Синонім до слова:  Мама
Світозорянська: - благодатниця, світодайниця
Синонім до слова:  Море
Світозорянська: - Нептунарій, безкраявода, водомир
Синонім до слова:  Гілка дерева
Світозорянська: - відросток стовбура периферійний пагін
Синонім до слова:  Комп'ютер
Світозорянська: - кіберкапище
Синонім до слова:  Зажадати(кохання)
Світозорянська: - закупідонити
Знайти несловникові синоніми до слова:  Зажадати(кохання)
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Алкоголь
Світозорянська: - первак, бімбер, вино, хміль, спирт
Синонім до слова:  Парубок
Світозорянська: - юнак, молодик, парубчина
Синонім до слова:  Парубок
Лепесток: - Хлопець, легень,молодець, пацан,
Синонім до слова:  Парубок
Світлана Сопронюк: - Легінь
Синонім до слова:  Мама
Олен вчитель: - Неня
Синонім до слова:  Мама
Genyk: - Татинка
Синонім до слова:  Море
Genyk: - Океанородич
Синонім до слова:  Комп'ютер
Genyk: - Всезнайко
Синонім до слова:  Комп'ютер
Сніг_на_голову: - ПеКасик, ЕОМчик)
Синонім до слова:  Комп'ютер
Redivivus et ultor: - Кібермозок
Синонім до слова:  Комп'ютер
Сніг_на_голову: - скринька алгоритмів
Синонім до слова:  Комп'ютер
Redivivus et ultor: - мислемашина́
Синонім до слова:  Море
Сніг_на_голову: - Проокеання суперечливо, але...))
Синонім до слова:  Мама
Світлана Сопронюк: - Ненька
Синонім до слова:  Мама
Enol: - Живородниця
Синонім до слова:  Мама
Сніг_на_голову: - менеродиця, життєдайниця
Синонім до слова:  Мама
Серафима Пант: - Всеосяжниця, горішниця, пестунка
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мама
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Море
Сніг_на_голову: - Солеводдя
Синонім до слова:  Старатися
Пантелій Любченко: - Кректати (від напруги)
Синонім до слова:  Комп'ютер
Світлана Сопронюк: - Пожирач уваги, вікно у світ, щастя юзера.
Синонім до слова:  Довірливий
Світлана Сопронюк: - Здитинілий :D
Синонім до слова:  Гілка дерева
Enol: - Дрин, дрюк, дрючок
Синонім до слова:  Море
Enol: - Рікостік
Знайти несловникові синоніми до слова:  Гілка дерева
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Комп'ютер
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Море
Юхниця Євген: - Обмаль синонімів "моря" поки у нас...((
Синонім до слова:  Парубок
Пантелій Любченко: - Колодоносій.
Синонім до слова:  Довірливий
Сніг_на_голову: - цуценятиподібний :D
Синонім до слова:  Довірливий
Enol: - Обрамлюваний
Синонім до слова:  Довірливий
Svitlana_Belyakova: - Наївний
Знайти несловникові синоніми до слова:  Довірливий
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Парубок
Genyk: - Матеріал чолвічий
Синонім до слова:  Вода
Genyk: - Розчинник природний
Нові твори