Назовні – осінь, а в душі – весна,
Хоч будь-яка надворі пора року,
І повний місяць в вікна загляда,
А молодість людська не має строку.
І хочеться писати про любов,
І як у юності закохуватись знову,
На вулиці повз мене хтось пройшов,
Подарував усмішку загадкову.
Так, перший погляд – і любов уже
У небі сіру проганя хмаринку,
А як приємно, коли хтось пришле
Освідчення в любові – «валентинку».
Тоді весна буяє у серцях,
І все своє життя їй пломеніти,
Надія, віра, мудрість – в почуттях,
Бо без кохання неможливо жити.
13.02.2013 р.
