Весна розстріляна війною,
Та все ж цвіте поміж бідою,
Чи сльози проросли квітками?:
Поліг Героєм син у мами.
Квіти цвітуть в страшних окопах,
Де гинуть хлопці так жорстоко,
Не подаровані коханим,
Їм смерть як людям серце ранить.
Весна для когось не цвіте,
Хоча життя людське - святе,
І квіти падають під ноги,
В смутку останньої дороги.
Цвіте розстріляна весна,
Проста є істина одна:
Життя і квітку - не ламай,
І на землі побачиш рай.
Галина Грицина.
