Я повертаюсь знову в весни,
Ваші співаючи пісні,
І знову почуття воскресли,
Не дають спокою мені.
Співаю пісню, серце в"яне,
І рветься в небо ніби птах,
Таке освідчення в коханні,
Бува, хіба що у віршах.
Але коли душа співає,
І пишуться такі пісні,
Мабуть, це серденько кохає,
Здається так чомусь мені.
Нехай кохання Ваше пізнє,
Чарує Вас, вночі і вдень,
Нехай воно дзвенить мов пісня,
А ми співатимем пісень.
Спасибі Наталю.
Нічого що зима лютує,
Аби в душі цвіла весна,
Моє серденько весну чує,
П"янію, навіть без вина.
Тож і Вам бажаю весни в душі й кохання в серці!
Коли в душі цвіте весна,
Свої роки я забуваю,
Лише поезія і я,
І щастя більшого не знаю.
Спасибі Любонько що завітали.
Після таких коментарів народжуються вірші про кохання.
Щастя Вам, натхнення й любові!
Разве ж можно удержаться, чтоб не похитить у Вас ТАКОЕ СВЕТЛОЕ И ПО ВЕСЕННЕМУ ЧУВСТВЕННОЕ СТИХОТВОРЕНИЕ?))
С П А С И Б О ВАМ ЗА ЛЮБОВЬ
ИЗЛИВАЕМУЮ НАМ В ВАШИХ ЗАМЕЧАТЕЛЬНЫХ СТИХОТВОРЕНИЯХ!!))