Порозмовляй зі мною, люба пані,
Мабуть сховала осінь у тумані,
А ще недавно грали діаманти
Красу творили неземні таланти
Листки кружляли в ніжнім водевілі
І руки доторкались струн умілі,
Зворушність і тендітність, як у вальсі,
Краса звучала трепетно в романсі
Порозмовляй зі мною, люба пані,
Я знаю, що тепер в сумному стані,
Ти відлетіла в ирій, як пташина,
Немовби вдалеч пісня солов'на.
Сердечно дякую, Катериночко, за гарний та влучний коментар і стовідстково погоджусь з вашими роздумами та будемо наступну розмову творити. Привітного Вам дня.
Вірш наповнений ніжністю, ласкою та любов'ю! Краса української мови у кожному слові! Гарно, дорога Наталочко! Просто одна насолода від читання! Дякую за подарований позитив! Щастя тобі, натхнення, сонячного настрою і Божої ласки!
Чудова лірика Наталочко! Душевно!
Порозмовляй зі мною, люба пані,
Я знаю, що тепер в сумному стані,
Ти відлетіла в вирій, як пташина,
Як ніби вдалеч пісня солов'на.