Так дивно… З першої нашої зустрічі
Здається, ніби минуло кілька сот століть,
Адже коли нам радісно чи гірко
Нас не чекає невгамовний час.
Ми посмішаємо в дні світлі,
І не повторюється один і той же
приємний сон у темні ночі,
Та немає і дня, щоб я не думала про вас.
Так дивно…Ви не змушуєте плакати про вас,
Все далі день, де ми зустрілись,
В один і той же час, в одних і тих же
місцях зима, білокрила зима,
А думки про вас все ближче,
Без них вже я не я…
Так дивно…пам’ятати, що колись
Десь у звичайний день опісля сходу сонця,
Я дізналася, що в світі блакитному є ви.
Це не банальність, це день, коли
для мене світ засяяв іще одним сонцем-вами
в моїх сумних очах.
Нехай у світлі дні і темні ночі
Вас ангел-охоронець береже.
Без вас не наступає мій світанок…
11.02.2021
