Який ти, гарний Дністре синьоокий!
Чорнобрива земле матінко моя.
Берег ріки тримає дуб високий
Модрина, граб ялиця струнка.
О, Добрий день , Дністре синьоокий!
Замріяний сивий батечку мій.
Ти, задуманий стоїш одинокий
Чекаєш, літечка на берег свій.
З Карпат, тече вода у море
На золотім піску стирає дні.
Я , дивлюсь у небо прозоре
Згадую, дитинство , роки молоді.
Я ,лебідкою, до тебе лечу
Щоб послухати, струни чарівні.
І купаюсь, у красі досхочу
Збираю, ромашки запашні.
Присяду, на березі річки
Літо, румянцем підмалює личко.
Буду, мріяти до пізньої нічки
Зросту , у коріння як вербичка.
Виграють, дзвоном срібні хвилі
Чути ,передзвін аж до діброви.
Ловлять , мить чайки білокрилі
Зустрічають , зорі вечорові.
М. Чайківчанка.
2010 .04 .27