Зима цьогоріч всякая,
й з відлигою була...
Й снігами вже багатая,
і ніби вже й без зла...
Куди не глянь і видно вже,-
і радість, і печаль...
І білим снігом вкрите все,
і щастя є, і жаль...
І ніби й не змінилося,
ніщо в нашім житті...
Хороше лише снилося,
на нашому путі...
Ми радості чекаємо,
хоча би для дітей...
І молимось, й благаємо,-
добра для всіх людей...
Тому, що в нас у владі всі,-
глухі, певне, й сліпі...
Загарбати побільше все,-
собі й своїй сім"ї...
А людям залишається
терпіти болячки...
і з бідністю боротися,
хоч ми й не батраки...
Хвороби є і віруси,
їх не спинити нам...
В житті все більше мінуси,
у владі тарарам...
Й війну, що йде на Сході,
нікому не спинить...
На влади всі обіцянки,
не стане краще жить...
Що влада намагається
всім людям помога...
Насправді ж насміхається,
й тарифи підніма...
Їхні зарплати й премії,
ще більшими стають...
А людям лиш обіцянки,
щоденно додають...
Життя, як зима, всякеє,
у кожного пливе,
Чи бідне, чи багатеє,
кому, як повезе...
Гарно написали. І оптимізм у людей вже гасне, - рятуються, хто як може. 
a: 
