Біжить в долині прутка ріка,
Вона струменить кудись у даль.
Ти крокуєш до материка,
І пишеш свої мрії в скрижаль.
А думки твої не самотні,
Вони поряд з моїми ідуть.
І роки твої безтурботні,
Продовжують омріяну путь.
Ти робиш навстріч мені кроки,
І тебе не лякає гроза.
У тебе відсутні пороки,
І ти дзеркальна, як ця сльоза.
Ти така одна, особлива,
З тобою легко крокувати.
Ти неповторна і щаслива,
Приємно тебе обіймати.
Прекрасна лірика, чарівні почуття! 
