Я йшла до тебе милями земними,
Несла в долонях серце і любов,
Аби вона обох нас ізмінила,
Аби благословив на щастя Бог.
А ти чомусь у щастя не повірив,
Чи то вогонь в душі перегорів,
А мо’, не чув моєї, любий, ліри,
А чи для серця коду не зберіг?
Уже у сивині ми помарнілій,
Минулого свій кожен тягне шлейф,
І майбуття вже слайди потемніли,
Хоч під одним ще зоряним плащем.
Я йшла до тебе кроками земними,
Несла незгасле серце і любов,
Аби вона обох нас ізмінила,
Але спізнилась – відвернувся Бог…
16.01.2021.
Ганна Верес (Демиденко).
