Вино ковтаю, мов цілюще зілля.
Даремно ти давно його не пив.
Чи то – любов, чи просто божевілля,
Чи марення моїх забутих снів?
Один ковток, і гаряче у грудях,
І трохи менше болісних думок.
Так, часто помиляюся у людях!
Один ковток, і ще один ковток.
В журналі "незабутні поцілунки"
Ти прочитаєш знов моє ім'я,
А далі в'ється стежка за лаштунки,
Де навіть я, на жаль, уже не я.
Я спробувала ігри ці азартні,
І час свій програю у казино.
Мої слова занадто вже стандартні:
"Твої вуста солодші за вино"
