Не мала клопоту, жила й горя не знала.,
Просте все і буденне, як завжди…
А потім покохала і пропала –
Любов висмоктала душу назавжди.
Не любить, тільки губить – небезпечно…
І кожний день щось нове принесе…
Вогник кохання мій горить яскраво,
Та не потрібне йому полум’я моє!
І навіть злилась – боляче ж і щемно,
Але не довго, бо сильно люблю.
Чому так вийшло, чому не взаємно?
Зустріла його на свою я біду…
