а ніч, як море, чорний океан
полоще хвилі у бездоннім небі
над плесом - хмари, золотий туман
і місяць вигнув шию, наче лебідь
у темені глибокій, як в воді
коралами німують тіні-грона
у павутинних сітях неводів
мовчать заснулі втомлені ворони
на дні нічному в плетиві доріг
снують окаті пізні субмарини
здіймають, ніби мул, порошу-сніг
й лишають на узбіччях бризків скріни
рюкзак-наплічник - синій акваланг
у нім - айфон і голос твій, як кисень
долає ночі чорний океан
так довгожданно і безкомпромісно
У НАС в клубі багато чудових поетів,багато відмінних віршів,та ваша поезія особлива,глубока і близька,таємнича і зрозуміла.прочитю вдруге,втретє і що разу відкривається щось нове,вишукане і приємне.