Я часто думав : рани час лікує
І оживе у серці щось нове.
І день новий стежину проторує
Туди, де все чудове і живе.
Я думав, що попереду багато
Всіх днів життя, щоб виправити все.
Я помиливсь, бо час летить крилатий
І так нещадно все від нас несе.
І не спинити вічну швидкоплинність,
Там, де роки безжально души ятрять.
Цей постулат напевне, втратив чинність :
Час не лікує рани – він стирає пам'ять.
