Вже січень, а не видно апліке морозне,
І не танцює в білій сукні заметіль.
Лиш на столі у кришталевій вазі рози,
І поряд пахнуть сніжні яблука кальвіль.
Зривали разом бережно у пізню осінь...
Ще скачуть спомини якимось табуном,
А в серці проросло гілля колюче сосен,
Притрушене, мов снігом, в*ялим тютюном.
Вже січень, а в зими краплисті сльози.
Не замерзають почуття, не снився й лід.
Ще на столі у кришталевій вазі рози,
Сухі пелюстки... Лиш кальвілем пахне світ.
Чудова поезія Світланочко!!! Запахло яблуками!!! У нас нарешті прийшла зима, сніг, морозець, мов в казці... Чудового тобі дня сонечко, гарного настрою і міцного здоров*я!!!
Аби жагу до снігу у цю зиму втамувати -
Сніжний кальвіль ми можем смакувати...
І Світ пропахлий ним турбується про нас,
Якщо зробили вчасно яблук цих запас!
Дуже гарно!. Прийде зма,ще день чи два...І запрацюють жернова...Хмаринкам в небі
птруситись вдасться,кущі й дерева знову засрібляться...землі зігріють душу й нам!
З Святами Вас!