Ми не можемо вирвати жодної сторінки з нашого життя,
хоча легко можемо кинути у вогонь саму книгу (Жорж Санд)
Книга життя, її не перепишеш,
І не пройдеш удруге жоден день.
І що пройшло, того вже не покличеш,
Згадати інколи ми зможемо лишень.
Чуже життя прожити неможливо,
Воно складне й у кожного своє.
Яке воно було, вже неважливо,
Та головне, воно було твоє.
Так хочеться заглянуть у майбутнє,
Але до нього нам іще іти.
Лиш в сьогоденні бачимо ми сутність,
І треба висоту в нім досягти.
І хай зоря осяє сьогодення,
Бо кожен день - життєва боротьба,
Тому воно і має таке ймення.
Життя не день, не ніч і не доба...
Слізьми вмивалася, коли читала Ваш вірш,
дорога Надюшко.. Чогось він так за душу взяв... Мабуть нагадало минуле, в якому болі багато... Та мене радують мої Друзі!
Я вами тепер живу! З Новим роком мої Друзі!Щастя, миру і добра!