У світі так пісень багато,
А я в душі ношу одну,
Ту що співала моя мати,
Ту невеселу,ту сумну.
Чи то так так доля її склалась,
Чи то були не легкі дні,
Сумні пісні тоді співались
І серце краяли мені.
Роки пройшли не стало мами,
А пісня та в душі живе,
Стає ріднішою з роками,
По тілу хвилями пливе.
Стає все більше зрозуміла,
Стає дорожчою мені.
Я зрозумів ,матусю мила,
Які були у тебе дні.
Як прийдуть ангели за мною
У царство Боже запрошать,
Залишить все візьме з собою
Ту пісню мамину душа.
Там будуть ангели співати
І стане радісно мені
Якщо почує моя мати
Свої улюблені пісні.
У світі так пісень багато,
А я в душі ношу одну,
Ту що співала моя мати,
Ту невеселу,ту сумну.
Я все життя живу піснями,
Лиш тими, що співала мама,
І ними житиму до згину,
Піснями Неньки-України.
Спасибі друже за такий гарний, такий зворушливий вірш.
