Ой там на горі, ой там на крутій,
Сиділа - була пара голубів...
Та вони ж сиділи, парувалися,
Своїми крильми обіймалися...
Де ж взявся, прийшов охотник - стрілець,
Розбив розлучив пару голубець..
Та він голуба вбив, а голубку вловив,
Узяв під полу, й приніс додому...
Насипав пшінця, та й по колінця,
Налив водички, та й по крилечки...
Голубка не їсть, та голубка й не п"є,
Та все на ту гору, та й поглядає...
"Голубко моя, сизокрилая,
Чого ж ти така зажурливая?"
"Ой того ж то я зажурливая,
Бо ж не знаю я, де пара моя..."
"Є ж у мене є, сімсот голубів,
Літай, вибирай, може ж там і твій..."
" А вже ж поміж них , та й літала я,
Та й там не знайшла, де пара моя..."
Дякую,Галино!У моєму селі після минулої війни залишилося багато вдів, і хоча жити було дуже важко, жінки і на роботу, і з роботи йшли з піснею, а ми малі намагалися їм підспівувати, тому я їх багато й пам"ятаю...
Дякую,Катюшо! Це я вчора в інтернеті почула, виконання частинки цієї пісні, квартетом гузинських дівчат. Це були лише два маленьких куплети. Ось так:
1.Ой там на горі,
Ой там на крутій,
Сиділа - була
Пара голубів.
2.Та вони ж сиділи
Парувалися...
Своїми крильми
Обіймалися!
Отож я, як почула, той згадала цю пісню так, як її співали жінки у моєму селі. Звісно ж писала по пам"яті, то може десь і не так написала, років то о-го-го скільки пройшло...