Де ти вчитель мій, Раєвський,
Що маяк в краї пісенні?...
Вчив триматися на сцені –
В ті роки кипіла кров...
Ленкурсантів, мов би Нєвський,
Лишень ти міг р'яно нести,
В неповторні юні верстви –
Перед очі встав ізнов...
Як ми розлучились рано!
...То ж співав я із екрану.
Ваших заповідей славних
Зміг тоді ще зрозуміть –
Як тримати діафрагму,
На опорі – те ж піано,
Не "тягтись" за фортеп'яно,
Забувати слів не сміть.
Таке затишне і чисте,
Вулиць старовинних фрески,
Ще колись купецьке енське...
І подій чудних меди.
Мій Оріхів – дивне місто,
За роками там Раєвський
У Будинку Піонерськім –
Що зі мною назавжди.
08.12.2020 р.
Где учитель мой Раевский
Где учитель мой, Раевский,
Что маяк в края певуньи?...
Разноцветные петуньи –
Те года умчались вспять...
Ленкурсантов, словно Невский,
Словно сказочный подлунный,
Уносящий в дали юны –
Пред глазами встал опять...
Ах как мы расстались рано!
...Пел и даже из экрана.
Ваших заповедей главных
Смог ещё тогда понять –
Как держать мне диафрагму,
На опоре петь пиано,
Не следить за фортепьяно
И слова не забывать...
Хоть в душе остался молод,
Твоих улиц старых фрески
Представлял, прикрывши веки,
где событий череда...
Мой Орехов – дивный город,
За годами там Раевский
В старом Доме Пионерском –
Что со мною навсегда.
08.12.2020г.
