Туди ідуть найкращі із синів,
По- іншому не може бути,
Бо ж вони вірні пам"яті дідів,
Країну не залишать в скруті.
Вони є втіленням сили й добра,
Надійності, відваги й благодаті,
У важкий час прийшла їхня пора,
Довести всім до чого здатні.
Хтось вперше відірвався від батьків,
Хтось залишив дружину, доньку, сина,
Хтось дівчину - веселку кольорів,..
Бо ж найдорожче - Батьківщина!
Готовий кожен з них тепер нести
Відповідальність за усю країну.
Доходять не завжди до них листи
Й дзвінки від друзів і родини.
Важкий і небезпечний у них шлях,
Та вони вірять в незрадливість,
Сім"я, домівка - в мріях і думках,
Та жива й віра в справедливість.
Для них сьогодні більше, ніж для всіх,
Ще від Майдану істина відома:
Свою країну треба захищать,
Й до цього всі вони готові.
Туди ідуть і доньки, і сини,
По-іншому не може бути,
Гідні вони батьків своїх й дідів,
Незламні наші мужні діти!
Ми вірим їм, як вірили батькам,
Які нас від фашистів захистили.
Ми дякуєм і донькам, і синам,
Й ждемо додому їх живими.
У Перемогу віримо і ми,
Недовіряємо лише ми владі.
Бо всім відомо, що поміж людьми,
Панують олігархи в нас пихаті.
Мирне життя всім хочеться пізнать,
Та недостатньо лише мріять.
Треба "бика за роги" уже взять,
Тих що "вгорі" і потрясти, й відсіять.
І сили всім нам треба об"єднать,
Зробить можливе й неможливе,
Всіх ворогів до "біса" відігнать,
І домогтися Миру для країни.
Отож і закликаю я усіх:
Єднаймось! В боротьбі ми будем дужі!
Прислухаймось до себе і до всіх,
Будьмо сміливі й небайдужі!
Вже сьомий рік, як об"єднав Майдан,
Вогонь сердець горить донині.
І біль, і Правду кожен там пізнав,-
Життя належить Батьківщині!
І я вітаю їх і всіх - усіх,
З Днем Збройних Сил України,
Молюсь, щоб БОГ усім життя зберіг,
Здоров"я всім і Спокою і Миру!!!
