Зима прийшла, такий порядок,
Записано приходити зимі,
У неї геніальний спадок
Від інших зим, що вже німі ...
Морозити поснулі душі,
І розум теж, що знову спить,
Злякались на стільцях чинуші,
В нас гамірно, як морозить ...
Вкраїнці то така порода,
В мороз хапається за ум,
Та тільки оживе природа,
То в українців знову глум ...
Чи через те, що хлібороби,
Чи то надмірна доброта,
Так любимо свою свободу,
Що час від часу сліпота ...
А скільки вже сплелося болю
Від тих минулих наших зим,
Тих славних, що любили волю
До глибини своїх клітин ...
Може у нас лишилось мало,
Може здолав їх часу плин?
Може вороже хитре жало
Десь там ввіткнулось поміж зим?
Та ні, завжди достатньо краплі,
Чи спалаху вогню душі,
Віддали іншим власні граблі,
Готуємо свої вогні ....
фото з ресурсу zahid.net
правда найчастіше сумна ... дякую
сумно... 
