Я бачу сон,а потім ця картинка в очі,
Переді мною так реально оживає,
Що не день я впізнаю його по ночі,
Бо ніч події ці передбачає.
Я бачу сон,у ньому добре так буває,
Гуляти по загублених стежках,
І з тими ,хто пішов танок кружляю,
За руку з тим,хто лиш тепер в думках.
Я бачу сни ,які щодня мені пророчать,
Про щастя і оберігають долю,
Білі янголи віддати в зло не хочуть,
Не відпускаючи мене у темне поле .
Я бачу сни,в яких можу злітати ,
Літати ,відчуваючи тепло,
Долоні тих,хто в небеса пішов тримати ,
Дороги їх ще вітром не змело.
Я бачу сон,а прокидаюсь не такою,
Неначе вже і ранок,і ніби досі сплю,
Та сонечко із неба тече мені рікою,
І сни тепер минуле,я ранок оживлю.
Я бачу сон,в якому наперед майбутнє,
Наступний день і план - Що? Як робити ?
Та в ньому є і речі ті забутні,
Він не підкаже коли й кого любити.
Я бачу сон,що моє серце зберігає,
Дарує ніжність і натхнення для думок,
Пригод й казок в яких я знов літаю,
У відоме й невідоме роблю крок .
Я бачу сон у ньому речі неймовірні,
Несправжні і справжнісіньке життя,
Я бачу сон і перед ним цілком покірна,
Перед ним моя мелодія биття.
Я бачу сни,у них і радість,біль та сльози,
Та це наповнює душу словом "жити",
Коли ще сниться веселка,злива й грози,
Ми здатні встати, здатні говорити...
Ми бачим сни ....
ID:
896195
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Поема
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 25.11.2020 22:20:25
© дата внесення змiн: 18.12.2020 22:18:42
автор: Вікторія Павлюк
Вкажіть причину вашої скарги
|
