Я - українець, а не малорос;
Я - гордий син безстрашного народу...
Шляхетність маю й українську вроду;
Минулого я давній відголос.
Моя країна - то свята земля;
Течуть Дніпра в ній споконвічні води...
Я - патріот, а не васал Кремля.
Я - волелюбний паросток свободи.
Я - син землі, що називалась Русь...
Я - гордий путь нескореного роду.
Нікого я, крім Бога, не боюсь...
Безстрашний син безстрашного народу...
Я - плач землі, від Дону до Карпат;
Я - тихий стогін втомленої нації.
Війни слов‘ян приглушений набат,
Як докір споконвічної руйнації.
Я - українець... Я - не малорос.
Я маю хист і українську вроду.
Я - гідний син величного народу;
Історії - дзвінкий я - відголос.
Я - українець... Я - не малорос....
Нехай гарний насрій ніколи Вас не покидає... 
Слова достойного козака українця! 
Патріотично! 
