Де не глянь брехня забралась
По собі усіх судила,
Смутком в душах оселялась,
Недовіру породила!
З вуст лилася, наче мед..
Чвар гніздо для себе звила,
Спланувала наперед,
Правду хвойдою зробила!
За безцінок продала,
По руках її пустила,
Та глумилась, як могла
І за ніс усіх водила!
По оселях, ніби вдома
Де хотіла - там ходила.
Як то кажуть скрізь була,
Лізла всюди і без мила.
У такі місця залізе,
Де не всунеш навіть шила!
З киснем в мізки потрапляла
Та гойдались на могилах.
Не шукай її далеко
І даремно не ходи!
У політиці та владі
Видно всі її труди!
Це для неї рідна хата
І керує всім завжди.
Там один закон існує-
Оббреши та обкради!
Все заплутане, розмите
З каламутної води.
Не знайдеш кінця і краю
І в законах не блуди.
А як з'явиться там правда
Не минути їй біди.
Так її цькують відразу
Арештують та в суди!
Правосуддя теж убоге,
Ваги брешуть в один бік.
Витирає в правду ноги,
Так триває з року в рік!
Меч закинутий на плечі,
Слід кровавий ще не стік.
Голова лежить невинна,
Хтось збрехав, а меч відсік.
Той хто винен - тут немає,
Вже давно з країни втік!
Зажурилася Феміда,
Лиш платком махає в слід.
І шукають люди правду
Не одну вже сотню літ.
Щиро вірять, не згасають,
Б'ють словами кривди лід!
Віднайдуть та переможуть,
І добрішим стане світ!
Буде правда панувати,
А брехні пропаде слід!
04.09.2019.
by Штука Ярослав
