Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ніна Незламна: Гіркі горішки ( проза) - ВІРШ
logo
Ніна Незламна: Гіркі горішки ( проза) - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії
Бібліотека
України| Поети
Кл. Поезії| Інші поет.
сайти, канали| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 9
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Гіркі горішки ( проза)

Ніна Незламна :: Гіркі горішки ( проза) 
    Похмуре небо, прохолода… Осінній ранок... росянистий… Багрове листя під ногами,  старенька притопчує по стежці. Чобітки старі  продірявилися,  в пальцях відчува вогкість, згодом холод. Їй якби тільки дійти до містечка  та здати ці горішки, що набила. Мала б  свіженьку копійку, то хоч низенькі чобітки б собі купила. Два тижні поспіль прибирала сухі бур`яни  на городі.  Добру частину землі займає горіх;  високий, крислатий, хоч і не дуже старий та дуже  схожий на старого дуба.  Тішилася, любувалася ним, горіх  вродив  на славу, стерегла його. Часом  скоса  кидала  сердитий погляд   на ворон, що   шастали по ньому та під ним. Розставить руки, немов метеликом стане і ледь зашпортуючись,все ж бігає під горіхом, проганяє  їх. А іншим разом,  налітала ціла зграя  ворон . Бабця,  цупко брала в руки  граблі, чи мітлу з довгою ручкою, здіймала догори, махала й кричала,
- Ну гей - гей...  із - за вас не куплю чоботи. Он зима, не за горами.
Як приставала, заправить сиве волосся під  вилинялу хусточку  на голові  і бубонить під носа,
- Чи я складу з цієї мізерної пенсії  на ті чобітки.
 А то-  цеглинами розіб`є горішки, зніме тоненьку плівочку,  на долоні розімне на крихти й поклавши в рот, довго смакує на язиці.  Потішиться, 
- Навіть гірчинки немає, солоденькі. 
Погляне  до неба, помолиться до Бога й скаже,
- Забрав би ти мене, чи що , скільки  іще страждатиму? Як перст одна, немає до кого голівку прикласти. Таке життя, був  один синок і той інвалід. Хворів на цукровий діабет, десь взявся цей ковід, від нього й помер бідолаха. Ой, доле - доленько моя, чому ж мене, отой вірус не візьме?!
 Жилисті руки, тремтять від безсилля. Біль у очах... скотиться сльоза. Руки  замурзані, трусне головою, щоб впала до землі.  Й декілька раз кліпне очима. В  душі дає собі  наказ, ні - ні, тож тільки не зараз,  ще  ж на смерть капці  й одяг не придбала. 
  Попід посадку стежка пролягла. З однієї сторони зоране поле,  з іншої листяні дерева. Тут вільха  і акація, ясени і клени, і  рідко поміж них можна побачити ліщину і старі пишні черешні. Сонце засліпило  очі, старенька поневолі зупинилася, кліпнула ними декілька раз і повернула голову до дерев. Яка краса!  Сонячні промені зайчиками скакали по листках. А роса по них, ніби веселка вигравала  різними кольорами. Вона потягнула хустку  нижче, щоб сонце не потрапляло на очі. Під ногами стежка  звузилася й потонула поміж дерев. Крехтячи, старенька  з плечей зняла торбу, поклала  на  засохлу  траву. Знявши стареньку  коричневу курточку та склавши її вдвоє, постелила  і всілася простягнувши ноги. Із- за пазухи дістала  маленьку хустинку, розвернула, в ній лежав шматок хліба,
- Ну, от тепер поснідаю. Ах, пахне олійка, аж слинка тече. 
Відламувала по маленькому шматочку й клала в рот. Запавшими устами чмокала, закінчивши свій сніданок, посміхнулась,
- Ну от заправилась, як той автомобіль,тепер і сили прибавилось.
 Встаючи, пожартувала сама до себе. Так часто робить,коли пристане.Завдяки сили волі  й тримається на цьому світ. 
 Їй залишилося йти, приблизно з кілометр,  якщо йти навпростець, через поле.Добре, що ще не зоране, потішилася. Хоча по  всьому  полю тирчали стовбури від соняхів. Це ж не по багнюці йти, якось доберуся, шморгаючи носом - роздумувала вона. Якщо ж йти далі посеред  посадки, кілометрів три буде. Хай йому грець, поки дотопаю, той   не буде кому здавати. Шкода, вже тиждень ,як поламався маршрутний автобус, що возив людей в містечко. Коли зремонтують не знати, ще й по селі розмови ходили, що водій захворів. Ото на людей така біда прийшла,то запалення легенів,то вмирають і не знати від чого. Раптом  біля неї стрімко пробігла білочка, якесь шарудіння позаду, стара призупинилася,
-Ой, маленька, чого так злякано шмигнула і хто ж міг тебе так налякати.
Тільки проговорила, як  по заду себе почула шурхотіння листя.
- Тю, хто б це мене догнав? Наче й нікого не було,-  сказала вголос. 
 Тільки обернулася,  перед нею стояли  два молодих чоловіки,  років тридцяти. Ой, це не  цигани,  якісь монголи,  може з тюрми втекли - майнула думка. Обоє  одягнені в чорні курточки і темно- сині джинси, коренасті, середньої статури, чорняві. Один худіший, в його чорних очах немов полум`я палахкотіло, обличчя нагадало вовка. Старенька, аж жахнулася від його погляду, зробила крок назад. Другий товстіший, схиливши  чубату голову,  з її рук сміливо висмикнув торбу,
- Ану  показуй, що несеш? 
В серце немов хто стрілу пустив, не могла зробити подиху.  Затремтіла, як листок під сильним вітром. Від відчаю, злякано  наставила перед собою руки,
- Діточки, це не вкрала…  Не вкрала, свої горішки. Оце набила, несу  в містечко, хочу здати.
- Цить!- сказав худіший,  не нервуй  мене, бо я злий. А злий, бо голодний.
Бабця  склала  докупи руки, немов до Бога й  заплакала, хриплуватим голосом до них,
- Побійтесь Бога, діти! Це ж гріх. Візьміть поїсти, а останні мені віддайте.
Чоловіки гучно засміялися, здалося, від сміху, аж деяке листя злетіло з дерев. 
Вона продовжила,
- Знайшли в кого забрати. Он капців не маю, зима на носі. Краще вбийте мене!
 Товстіший, примруживши  вузькі чорні очі,  засміявся,
- Ні, ми на мокруху не підемо. Тішся стара,  вважай тобі  повезло.
Вона впала на коліна,  гучно заридала. Вони  й  не звернули  уваги на її прохання.  Худіший витягнув з  кишені курточки  клітчату торбу,
- Нам таке діло підходить, а ти собі  ще наб`єш, тож жива залишаєшся. 
Вони пересипали горіхи в свою торбу. Другий  зло подивився в її бік,
- Ти і не подумай комусь пожалітися. Хочеш жити - мовчи. Бо, як треба,  то й і в селі тебе знайдемо.Ти нас не бачила, а ми тебе не знаємо.
Побіліла на обличчі, немов зробилася німа, не промовила й слова. Тіло  задерев`яніло, в голові шуміло, по щоках річкою текли сльози, ледь- ледь повернувся язик,-
- А, як же чобітки…
Дві постаті швидко  зникли поміж дерев. Рукою витирала сльози. Душа страждала, відчуття болі. На  вустах   гірко, солоно,тихо прошепотіла,
- Горішки мої… Солоденькі  мої.. . Чому ж  для мене, стали  такими гіркими…

                                                                                                31.10.2020р

ID:  893568
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 01.11.2020 08:39:34
© дата внесення змiн: 05.03.2021 09:44:12
автор: Ніна Незламна

Мені подобається 30 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги


back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Любов Іванова, Тетяна Горобець (MERSEDES), Lana P., Cнежана, Ніна-Марія, палома, Ганна Верес, Веселенька Дачниця, Світлая (Світлана Пирогова), Zoja, Капелька, Валентина Ярошенко, Катерина Собова, Наталі Косенко - Пурик, Олег Крушельницький, Білоозерянська Чайка
Прочитаний усіма відвідувачами (668)
В тому числі авторами сайту (50) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
Сторінки (3):    назад [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] вперед



КОМЕНТАРІ

Меланія Дереза, 30.11.2022 - 10:10
Сумна історія.
Гіркі горішки, справді
Майстерно написано
give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро Вам вдячна! give_rose
 
Вікторія Манойленко, 22.09.2021 - 21:03
12 12 12 frown cry frown
Дуже щемно. До сліз. До глибини душі.
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую! На жаль...це життя... give_rose 22 22 21
 
палома, 04.01.2021 - 22:56
Хвилююча розповідь, аж за душу... 17 give_rose hi
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро вдячна Вам! give_rose 22 22 21
 
Любов Іванова, 19.11.2020 - 12:02
Ой, Ніночко, наплакалася.. Ця картина стоїть перед очима і заспокоїтись не можу... cry cry cry cry cry apple
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую.Будь ласка тільки без сліз...А то он і небо разом з Вами плаче...Шануйтеся! Удачі! give_rose 22 22 21
 
Zoja, 17.11.2020 - 20:56
Без сліз читати не можна... Майстерно передано сьогоднішні реалії життя. Старенькі не живуть, а виживають...Тим, хто при владі немає ніякого діла до людей. які все життя трудилися, а зараз живуть в злиднях. Дуже зворушливо... give_rose 22 22
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую! Дуже рада,що читаєте мої твори.Удачі Вам! give_rose 22 22 21
 
Капелька, 15.11.2020 - 22:44
12 Бо таке гірке і важке життя в знедолених людей стало,
тому й горіхи в них бувають гіркими!
Достойна, але і дуже зворушлива розповідь! 16 23 16 hi 22 22
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Завжди Вам рада. Щиро дякую! give_rose 22 22 21
 
Калинонька, 13.11.2020 - 08:14
Прекрасна історія.Ходять по землі такі людці. Реаліі життя нинішнього.Прекрасний
образ бабусі, яка ціле життя трудилася і настарість лишилася в злиднях... Чому так має бути ? ... Гарно написали... Щиро вдячна Вам ,п. Ніно.
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я сердечно вдячна Вам,що читаєте мої твори.Гарного дня Вам і натхнення! give_rose 22 22 21
 
Vita V-D, 12.11.2020 - 19:00
Шкода бабусю... Дуже щемна історія. cry
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую!Рада,що читаєте мої твори. Удачі Вам! friends give_rose 22 22 21
 
Олеся Шевчук, 11.11.2020 - 20:48
Шкода що так є 16 cry Шкода бабусю 16 А тих би кривдників Бог покарав sorry
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую,Олесю!Рада Вашому візиту. Гарного вечора і натхнення Вам! give_rose give_rose 22 22 21
 
Юрій Цюрик, 11.11.2020 - 11:30
Гіркі реалії нашого сьогодення... Гарно описуєте, пані Ніно... give_rose 22 22 hi
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую пане Юрію!Завжди Вам рада,читайте на здоров*я!give_rose 22 22 21
 
Маг Грінчук, 11.11.2020 - 08:57
12 16 give_rose give_rose give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую! give_rose 22 22 21
 
Білоозерянська Чайка, 08.11.2020 - 15:36
12 як чудово-правдиво Ви описуєте самотню старість. Суворі часи, хвороби, озвірілі люди... Підняли всі проблеми сьогодення. Майстерно, пані Ніно. Дуже скучили за Вашою душевною прозою icon_flower 021 hi
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро вдячна Вам! give_rose 21 22 22
 
Веселенька Дачниця, 05.11.2020 - 09:31
Ваша проза, Ніночко, прекрасна. Передати коротко майстерно, реалії сьогодення не кожен зуміє. І хоч гірчить, аж пече розповідь: життя одинокої людини, а особливо ці молодики, які (вірилось) допоможуть старенькій... а проза дуже сподобалась tender
Здоров"я Вам, наснаги і сонячного настрою 019
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую! Навзаєм,Вірочко!Сонячного дня Вам і натхнення! give_rose 22 22 21
 
Наташа Марос, 05.11.2020 - 08:52
31 17 31 22 ...гіркі долі у простих людей... hi give_rose give_rose give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро вдячна Вам! give_rose 22 22 21
 
Закохана в море, 03.11.2020 - 20:15
12 Так сумно...жаль бабусю. Майстерно написано! hi 16 give_rose give_rose give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро вдячна Вам за теплий відгук!Гарного вечора Вам і натхнення! give_rose 22 22 21
 

Сторінки (3):    назад [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] вперед
ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  аврора
Родвін: - Треба ж таке придумать ! Смішно :D :D :D :D :D :16: :16: :16: :12: :23: :23: :23: :23: :23:   :icon_flower:   
Синонім до слова:  Навіть
Наумова: - Іноді можна почути такий вислів "ба навіть" Хоча тільки одним "ба" - справді можна замінити "навіть"
Синонім до слова:  Навіть
Городнянський: - [i]«навіть з гумором»[/i] Коли почув я слово [i]«навіть»[/i], То вся моя нехитра пам’ять Думки сплела в косматий пелех! Слів – океан, не видко берег … В думках про [i]«навіть»[/i] - плетениця, Надворі - плю́та, миговиця … А я човном пливу,
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Небесна лава, виверження небесного вулкану
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Аврора - небесна веселка, небесне сяйво, дискотека на небі (жартівливо), зоряне весілля (жартівливо), дві зорі посварилися (жартівливо)
Синонім до слова:  аврора
Master-capt: - Досвітниця. Світаниця. Світанка. Зораниця. Зоранка. Доранниця. Доранка. Боговісниця. Богопромінець.
Синонім до слова:  Навіть
Enol: - люб, аж, аже - це зі забутих слів
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  Навіть
Master-capt: - Слово сполучник "навіть" підсилює відтінок речення, і синонімів немає. Та в нашій мові є схожі відтінки... Хоч би що. Хоть би. Принаймі. Усякому разі. Все-таки. Зокрема. Та ще й. Особливо. Неначе. Проте. Однако.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Навіть
О. Хвечір.: - Чим можна замінити слово "навіть"? У словниках синонімів до цього слова я не знайшов...
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Маргіз: - Твердосплавний жанр, музика не для всіх, чоловіча музика, слабакам у залі не всидіти, музика сильних
Синонім до слова:  метал
Master-capt: - Жесть. Мажор. Набат. Грохот. Грохотон. Вогнемет. Сталевий ритм. Камнепадний жанр.
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Синонім до слова:  Вірний
геометрія: - Вірний, помірний, терплячий, сучасний, гарячий, світлий, уважний, рідний, своєрідний, літній, помітний, елітний,...
Синонім до слова:  Вірний
геометрія: - Вірний, помірний, терплячий, сучасний, гарячий, світлий, уважний, рідний, своєрідний, літній, помітний, елітний,...
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Синонім до слова:  аврора
Enol: - світлограй - це максимум для моєї фантазії
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
Синонім до слова:  Мобілізація
Маргіз: - Мобілізація У країні мобілізація – перевірка на патріотизм, єдність, мужність, колективізм, непідробність та силу коду нашої нації.
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - лебедина пісня, перехрестя (осені та зими), рубікон
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - Осіннє танго
Синонім до слова:  Мобілізація
Маргіз: - Мобілізація - солдатозбиралізація
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - Бабине літо - пізня осінь, пізнє кохання, зимова вишня, місячна соната, ще не останній танок, жіноче соло, жіночі спогади, вік не має значення, спогади про молодість, відшуміло, відцвіло
Синонім до слова:  Вірний
Маргіз: - Вірний - правдивий, її половинний, не для загалу, терплячий, не перекоти-поле, неперелітний, незальотний
Синонім до слова:  Вірний
Маргіз: - Вірний - однолюб
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - Вичитка - робота над помилками
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - осяйна
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - Світла, чиста душею та помислами
Синонім до слова:  Мобілізація
Master-capt: - Призив. Рекрут. Рекрутизація. Доукомплект. Резервокомплектація. Резервіровання. Оповіщення. Обороноздатність. Оборономіцність. Оборонозахист. Вистій. Вишкіл. Противостояння.
Синонім до слова:  Мобілізація
Юхниця Євген: - І тут нема фантазії у поетів поки, чи бажання, чи думки)) :42:
Знайти несловникові синоніми до слова:  Вичитка
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мобілізація
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Рахманий
Mattias Genri: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Mattias Genri: - sliczna...
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Наталя Хаммоуда: - Файна, красна, ладна, привале́бна,гожа...
Синонім до слова:  видих
Наталя Хаммоуда: - Відди́х, зди́х.
Синонім до слова:  Церата
Наталя Хаммоуда: - Клейонка, вощанка, циру́тка, (стеленка і плінка) -- казала моя баба. Не знаю, звідки походження.
Синонім до слова:  Вірний
Eyfiya: - Непохитний
Синонім до слова:  Вірний
levile: - Незрадливий Вірний
Знайти несловникові синоніми до слова:  Верлібр
Андрій Ключ: - Танцпро – танцююча проза
Синонім до слова:  Церата
Олекса Терен: - Обрус.
Знайти несловникові синоніми до слова:  видих
Enol: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Микола Холодов: - Кльова, Класна, Красна.
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Svetoviya: - Ловкенька, так говорила моя прабабця 1909р.н. Черкащина.
Синонім до слова:  Церата
@NN@: - церата- цератка(скатерка) не скатертина, бо то ткана льняна чи бавовняна, оздоблена шитвом чи стрічками, святкова...
Синонім до слова:  Церата
Neteka: - Вощонка
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Олександр Холденко: - Ловка , це вправна , я також з чернігівщини
Синонім до слова:  Церата
dashavsky: - Клейонка.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Церата
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Neteka: - Писана
Синонім до слова:  Вірний
Ніна Колодяжна: - Баннолистий, невід'ємний, прилипкий, невідчіплюваний, завждипоручний, прирослий
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
епіграми з рогами: - ловка (Чернігівщина, Сумщина, Полтавщина)
Синонім до слова:  Прибулець
dashavsky: - Пришилепинець.
x
Нові твори
Обрати твори за період:




Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею

Правила щодо cookie