Я збудую , міст щастя до зірок
І будуть,йти люди по -ньому.
З двох сторін насію квіток
Щоб у розмаю,всі губили втому.
Хтось захоче мовчки постояти
Вдихнути, у небо -тихий рай.
Помріяти,свою зірку відшукати
Буде,дивитись за небокрай.
Один,прийде послухати небо
Як шумлять,віттям стрункі ясени.
Інший,черпне водиці для себе
Що тече,з небесної висоти.
Ти,не спіши у осінь ...Постривай!
Побудь,з природою на самоті.
Послухай, як розквітає гай
І щебече,соловейко пісні.
Друже,віднайди для себе час!
Підніми, очі у синій океан.
Послухай,у тиші -божий глас
Побачиш,світло поміж туман.
Засяє , яскраво рано сонце
Воно випромінює до землі.
І візьми, його у долоньки
Відчуєш, земне тепло у душі.
Всі ,закохані прийдуть сюди
І для коханих нарвуть квіти.
Вдихнуть ,у аромат божої краси
Усміхнеться, небо привітно.
У надвечір'я, як зійде зоря
У мріях, ти загадай бажання.
Зміцніє,твій дух ...сил , додасть краса
Зустрінеш , свою долю кохання.
У мерехтінні,синьооких зір
За плечі,обніме місяць ясний
Задзвенить,струна з ніжних лір
З'єднає ,дві долі - час прекрасний.
М .Чайківчанка.
мальовниче змалювали, пані Маріє
