Горбаті рамена полів,
Де тіні дерев, наче варта -
Міграції ситих корів,
Що мрійно, як хмари вгорі,
Із вчора мандрують у завтра.
А ми собі вслід попливем,
Як пісня, далеко і близько,
Крізь вічний селянський едем,
Де правда палає вогнем,
Як першим коханням дівчисько.
