Жовтогаряча осінь красива,
Гра бурштинових тоні́в,
Доки зима прийде біло-сива,
Маєм тепло́ кольорів …
Тішить нам душу стомлену осінь,
Лікар природний вона,
Ніби гукає до себе і просить
Всі ці побачить дива́…
Вабить зайти в сонячне царство,
Ки́лимом з листя пройтись,
Насолоди́тись дивним убра́нством,
Душу красою зцілить,
Сісти на лавочку чи на колоду,
В лісі, чи в па́рку, будь-де
Осені вдячність сказать за погоду,
Й та́кож, що знову прийде́…
27.10.20
Дякую від усього серця, Танічко! Мені дуже приємно, що Ви обізвались на мій вірш. Піймала себе щойно на думці, що про осінь віршів більше, ніж про весну. Наша це пора, наша! Незвичайна така у цьому році осінь, дай Боже, нам благих, мирних днів в усі пори року. Хай щастить!
Я також прохала осінь, щоб нас не залишала, тепло та сонячні дні дарувала! Будемо надіятись, що вона нас почує! Гарний, світлий вірш Ваш, дорога Галинко! Дарує позитив і веселий настрій!
Натхнення Вам і сонячних днів та Божої ласки! Щастя і добра!
Валічко, безмежно приємно отримувати такий чудовий та позитивний відгук, який додає сил і наснаги. Ця дистанційка вже дістала. Тільки і радості, що спілкування в поетичному клубі. ДЯКУЮ!!! Бажаю Вам, нам легенько перейти до листопаду.