ХлІбом-сіллю із біди ми всіх друзів завжди виручали.
Жили мирно і йшли назустріч щастю сонячного дня.
Все намарне! Заміри з*явились свого безталання...
Ласий, вкрадений шматок - буря злюча, тягне всіх до дна.
...Рік таврований - зими кінець. Онімів скелястий вал...
Край морських прибоїв, окрадений чарівний сонця рай.
Темрява, безодня, багато сліз і мук - часу інтервал.
Та пошарпаний наш стяг - анексування Криму, як крам...
Світ трухлявий. Де інформаційний простір суттєвих змін?
Справа честі... В країні владні люди - бич беззаконня.
Під п*ятою кривди їх війна... Це хвороба не хвилин.
На межі смерті і життя спільне горе. Нам не користь.
Так воно є "багато сліз і мук" але кожній людині потрібно задуматися нащо даються ці муки, можливо, щоби прозріти в своїй сліпоті, бути добрішими, не грішити
Натхнення Вам і високих злетів у творчості! Щастя і добра! 
