|
Життєва путь, то вниз, то вгору,
Зиґзаґом часом навіть пробіжить,
Неначе прагне витравить потвору,
Що каменюкою в душі моїй лежить…
Як завжди шлях цей незбагненний,
Куди мене, навіщо, з ким й чому веде,
Спіткнешся, часом, у поклон доземний,
А то невидимо бува хтось й підніме…
Сходина вгору, а чи вниз насправді,
Так важко іноді у поспіху збагнуть,
Коли і серця ритми, наче, на кувалді,
То часом можна й не туди звернуть…
Що далі там, за дальнім поворотом,
Чекає світло нове, чи густа пітьма,
«А може й щастя оминуло боком?» -
В лихих здогадках бідкаюсь сама…
Життєва путь, то вниз, то вгору –
Веде до Пекла, а чи може в Рай…
Як хочеться усе збагнути впору,
Допоки серце не розбите вкрай…
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
24.09.2020
ID:
889921
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 27.09.2020 12:03:59
© дата внесення змiн: 27.09.2020 12:08:19
автор: Lilafea
Вкажіть причину вашої скарги
|
