Мене не згадуй і не проклинай,
Я теж тебе давно забути хочу,
Що нам обом ще доля напророчить
У парі пекло, чи самотній рай.
Наші давно дороги розійшлись,
Ми по життю блукаємо з тобою,
Щасливо усміхаємось від болю,
І плачем від самотності колись.
Чекаємо в надії хоч би раз,
Зустріти поглядом такі знайомі очі,
Самі собі признатися не хочем,
Що втратили назавжди ми цей шанс.
Можливо і зустрінемося ще,
Можливо, та про це ніхто не знає,
Чому ж душа ночами так ридає,
Чому сльоза вогнем ще так пече.
А дні життя спішать за небокрай
І паморозь торкається волосся,
Було те щастя чи лише здалося
Те в парі пекло, чи самотній рай.
До тебе я і ти до мене в сни,
Приходимо самотніми ночами,
Невидимо стоїть мабуть між нами,
Наша любов з далекої весни.
Галина Грицина.
