На терезах - дванадцять на дванадцять,
Зрівнялись ночі і осінні дні.
Мовчать сади, пора покрасуватись
Їм в золотому листячку-вбранні.
Душа радіє "бабиному літу"
Тепло вбирає серце - про запас.
І так яскраво вересневі квіти
Цвітуть сьогодні сонечком для нас.
Вітаю Осінь! і вона вітає!
Це рівнодення - віха до зими.
І певно дня гарнішого немає,
Ніж той, в якім живемо ЗАРАЗ ми.