(З мого виступу на форумі «Книга року-2019» у Чернігові)
Люблю тебе, праотча земле мила,
Люблю таку, як є ти, – без прикрас.
За все життя любити не втомилась
І хочу повторити в сотий раз:
Люблю тебе, знедолену і бідну,
Люблю за те, що ти така одна:
Обкрадена, покраяна, та рідна,
З тобою спільне горе нас єдна.
Люблю твої простори-вишиванки,
Калина де з барвінком заплелись
У мамині молитви і співанки,
Що з сивини до нині збереглись.
Люблю тебе, сльозами жінки вмиту
І потом щедро зрошену зрання,
Героїв кров’ю теплою политу.
У пам’яті їх подвиг не злиня!
Люблю тебе у снігових завіях,
У листопадну жовту заметіль,
З тобою торжествую і сивію,
Й навік лишитись маю на меті!
17.09.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
Патріотично та мило, Землячко,доматінки-землі... 
вітаю! Гарно виглядаєте! Приємних творчих піднесень!
