люди багато балакають; все то – брехня й неправда.
не можна змінитися в кращий бік, лежачи на дивані.
ти соромишся щось сказати? дозволь тоді, я казатиму,
– я тобі викладу мудрість, котра мені не потрібна,
я збирав її цілий рік, слухаючи пусті балачки людей.
тобі соромно? спробуй свій сором покласти на когось иншого.
пожинай, що посіяла – я не маю причин,
щоб тобі заважати, перешкоджати,
допомагати чи співчувати. ти маєш знати що добре,
й що – ні, але ти не знаєш. ти не знаєш, що відбувається,
але я – чоловік; я повинен зробити все правильно,
і навіть якщо доведеться працювати над цим цілу ніч,
не вважатиму час змарнованим, бо досягну результату.
так, боротьба з брехунами цілковито мене влаштовує:
чоловік каже правду незалежно від власної шкури.
ким би ти не хотіла здаватися чи навіть насправді бути,
не бреши мені й будь тією, ким ти насправді є.
люди, що нас оточують, люблять брехати пошепки,
а ти не бреши ніяк. ти не зробиш цукерки з сала,
навіть якщо загорнеш те сало в газету "правда".
казка, як кажуть, мовиться; до чого її доведу –
того не знаю сам. так само і в справах житейських.
люди постійно балакають, постійно жують і рухаються –
в природі нема постійности, лиш зміни та непостійність.
я хочу постійно бачити – я хочу цього постійно –
яка ти щаслива, розумна, гарна, і навіть коли ти брешеш.
чоловік має бути собою. ти повинна це розуміти.
ти легко мене розумієш, тому не бреши й ти.
нікому не буде важко вгадати, що я робитиму,
коли я тебе впіймаю, й судитиму без адвокатів.
люди постійно балакають. їм немає ніякого діла.
балакатимуть і про тебе, як побачать у телевізорі.
навряд чи вони послухають, як я тебе виправдовую,
та я знаю, що знаю про тебе більше, ніж будь-хто з них.
я готовий ризикувати, я можу зіграти в цю гру.
ти знаєш: я не програю, але й виграш не вартий нічого.
не бреши: ти нічого не виграєш. я не брешу ніколи,
– так і зараз, маленька: я дуже тебе кохаю.
якщо завтра це стане брехнею, значить ти сьогодні збрехала
don't lie to me, motörhead
https://www.youtube.com/watch?v=v08m1gyWQuM
