Літечко минуло, холодочком віє,
Зранку сиві роси, трава половіє.
Хазяйнує Осінь, в неї справ багато :
Урожай збирає - працює завзято !
Справжня господиня і втоми не знає.
Трудиться в полі : картоплю копає,
Бурячки і моркву - все збирає чисто,
Фартушок барвистий з калини намисто.
Завітать в садочок вона поспішає,
Фруктовий віночок відразу вдягає.
Щедра і багата Осінь-чаклунка,
Не слід забувати, що вона й ласунка.
На баштан майнула. Урожай багатий !
Кавуни і дині просяться до хати,
А соняшник-сонце потух, визріває
В коси кукурудзі золото вплітає.
Осінь-хазяйка - все в кошик складає,
Всіх нагодує й про запас подбає.
Тільки у небі сумують лелеки...
Збираються в зграї, летять в край далекий.
Ні, це не "калька", а загальновживане, наше, рідне слово. Ви мене насторожили, і я перевірила ще раз в тлумачному словнику. Сердечно вдячна Вам за позитивне враження від вірша. Дуже приємно.
Осіння пора залишила в моєму житті болючий шрам, що не дає покою з приходом осені. Тому Ваша чуттєва душа це і відчула. Спасибі, Ланочко, за чудовий відгук.
Така вже старанна та працьовита осінь у вересні. Треба все встигнути до дощів і заморозків. Галинко, чарівний осінній натюрморт: і яблука, і кавуни з динями, і овочі.
Саме з приходом осені завжди згадую, як їздила в село допомагати батькам. Дуже важко було за кілька днів зібрати основне з городу. Нема до кого вже їздити... але спогади приємні. Вдячна сердечно, Олесенько, за такий світлий відгук.