Час бува - гортаєм сторінки,
Визира з незвідки епізод.
Сніг засипав давні ті роки,
Повернути вже нема нагод.
Довго іще думаєш-гадаєш,
Як таке все ж статися могло?
Що питати, відповідь ти знаєш:
Може, все від серця відлягло?
Як з життя цю вирвати сторінку,
Пізно починати новий лист.
Чом, душе, не знаєш ти спочинку,
Та який у цьому уже зміст?
Віджило, потухло, заржавіло,
Та в душі ще іскорка горить,
І ти знов вертаєшся несміло,
Хоч помалу серце защемить.
І шукаєш в тім й свою провину,
Бо любила ти так, як могла,.
І нема до ранку думкам спину,
Нащо ти все, пам"ять, зберегла?
Душевний твір..
На жаль в житті й буває так...
Віджило, потухло, заржавіло,
Та в душі ще іскорка горить,
І ти знов вертаєшся несміло,
Хоч помалу серце защемить.
Гарного вечора Вам і натхнення!
Просто супер!!! 
Гарного тобі осіннього дня сонечко!!! 
