Я кручусь, як дзига зранку
Справ на вихідних без ліку.
В першу чергу догодити
Все ж стараюсь чоловіку.
Щоб чоло було безхмарне,
Не були з грозою очі
В мене, так вже повелося,
Завжди найкоротші ночі.
Страви різні я готую,
У квартирі прибираю.
І якщо хвилини вільні,
Іноді про себе дбаю.
Так і зараз, в час затишшя
Прилягла, наклала маску
Зі свіженьких огірочків,
Проявля до себе ласку.
Хай мого обличчя шкіра
Релаксацію розкриє
Під пахучим огірочком
Уповільнено старіє.
Ось, ось, ось вже сили маски
Відповідно діять мають,
Відчуваю, що з обличчя
Огірки кудись зникають.
Відкриваю очі, бачу -
Чоловік над головою
Огірки жує і каже:
"Народилась ти дурною.
Чи пізніше з дуба впала?
Знай, що робиш ти помилку.
Викладати огірочки,
Краще всього, на тарілку!"
Це у нас, у поетів, так усе взаємопов'язано. Даруючи задоволення читачу самі отримаємо неабияке задоволення.
Щиро дякую за такий приємний коментар. Приємні слова додають натхнення!
Браво! Певно огірочки,ще й були з сметаною...То чому ж це зранку,не пожартувать з Тетяною
Дякую,повеселили. Вдячна Вам за смішинку...
Були б поруч, то пішли б до шинку....
Випили б і закусили,скільки того діла....
Закусили б огірками,теж душа захтіла
Удачі Вам!