ПРОЩАЙ ,ЛІТО МІЙ РАЮ!!!
Сонце згортає золоті пелюстки
Відходить на інший берег океану.
Прохолодні ранки і вечори
Серпень,розливає туман із збану.
Втомлене сонце за обрій сідає
Небо,тримає жменю днів у руці.
Пташка журно у вікно заглядає
Збирається,удаль в чужі краї.
Скотилось,сонце на верховітті
Як спіле ябко впало у трави.
На вагу золота день у літі
Золотіє, серпень...пахнуть отави.
Вже на порозі стоїть рання осінь
Розстеливсь,туман над рікою.
Вітерець розплітає вербі коси
Листя,за листям пливе за водою.
Засмагле літо зорить до води
Милується,як тече водограй.
Лунають,діамантові голоси
І жайвір,оспівує зелений гай.
Зародило літо всякого добра
Золоті гори стиглої пшениці.
Ще солодкий мед збирає бджола
Впавше зернятко визбирує птиця.
Сонечко ,цілує літо у щічку
І всміхається,з синіх небес.
А місяць,осяює зоряну нічку
Плюскоче море з зоряних плес.
Прощай,літо мій раю ,мій світе!!!
Вклоняюсь,тобі за ласку ,тепло.
За пахощі земні ніжні квіти
Рожеві мрії лебедине крило.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
Втіште серце ще й цим: у Вічності все є...
Дяка Ісусу Христу. І сильний грім: без Нього нічого не було б, нас не було б. Смиренну правду - смиренність чує...