Втомився серпень роботящий,
Прийшла пора і відпочить.
Проходять дні останні, кращі,
А там вже й осінь, лиш за мить.
Нагнав отарами тумани,
Зіткав пухнасте полотно,
І ним вкривається ночами,
Дістане холод все одно.
Купатись зранку любить в росах,
Дозволить може собі все:
І босим бігать по покосах,
Допоки час його ще є.
І я милуюся тобою,
Прошу тебе, не поспішай.
Я насолоджуюсь красою,
Жалю душі ще не додай.
Отак приймаю твої зміни:
Холодні ранки у росі,
Бо ти все робиш так уміло,
Люблю тебе в твоїй красі...
Милозвучна, з нотками суму, тепла пейзажна лірика Ваша, пані Надіє! Дуже гарно. 
Зараз він такий гарячий у нас температура за 30... 
Вірш 
Чудово! 
Удачі Вам! 
